Навіки разом! 100 років Акту злуки
Сто років тому українці – громадяни двох окремих держав - Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, урочисто присягнули будувати єдину соборну Україну. Але тоді доля розпорядилась інакше. Шанс жити в одній державі випав лише їхнім правнукам.
Торік в Україні відзначали сторіччя української революції і початку національно-визвольних змагань українців. Цьогоріч виповнилось 100 років одного зі здобутків цих змагань - проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР в єдину державу.
Сто років тому у світі палала пожежа першої світової війни, яка охопила також і територію нинішньої України.
Так склалось, що по загибелі Руси, кілька сотень років українці змушені були жити під владою чужих державах. Йшли віки. На зміну одним загарбникам приходили інші.
На зламі ХIХ і ХХ століть українські землі міцно тримали у своїх кігтях два двоголових орли. Надніпрянщина, український Схід і Південь перебували під владою Росії, а у західних регіонах владарювала Австро-Угорщина (двоголовий орел – центральний елемент гербів обох імперій).
Жахлива війна, яка розкидала «російських» та «австрійських» українців по різні боки фронту, і змусила воювати одних із іншими, у той же час подарувала і шанс визволитися з під іноземного гніту.
На уламках обох імперій у 1917 році виникли дві українські держави – Українська народна республіка (УНР) та Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР).
Обидві українські держави змушені були виживати у відверто ворожому оточенні. Наш північний сусід – Росія з ослячою впертістю не бажала відмовлятись від імперських амбіцій. Ворожість до української ідеї відкрито демонстрували і соціал-демократичний уряд Керенського, і більшовицький режим Ульянова-Леніна.
Українську незалежність також категорично не сприймав і потужний Білий рух (лідери Денікін, Врангель та інші). Його адепти воювали за «єдіную і нєдєлімую» Росію.
На західноукраїнські землі зазіхала щойно створена Польща.
А ще через два роки, на утворену у частині Закарпаття Гуцульської республіки посунули румунські та угорські загарбники. На початку січня 1919 року Гуцульська республіка увійшла до складу ЗУНР.
Численні і сильні вороги, що ополчились проти молодих республік, а також усвідомлення і «австрійських» і «російських» українців, що вони всі – одна нація, спонукали УНР і ЗУНР йти на зближення.
Спробою втілення віковічної мрії українців - жити у єдиній, соборній Україні став Акт злуки.
Урочисте проголошення Акту злуки відбулось 22 січня 1919 у Києві.
Ось так описують дійство самовидці.
Ясного, морозного ранку на святково прибраному Софіївському майдані не було де яблуку впасти. Першими на майдан прийшли українські війська, а одразу за ними кияни та гості.
Десятки тисяч людей заповнили майдан і всі сусідні вулиці. Щоб краще бачити, чимало глядачів вилізли на дерева.
О 12.00 пролунало гасло «Слава» і прозвучав національний гімн.
Текст Універсалу про Злуку зачитав член Директорії професор Федір Швець.
Українське духовенство зібралось у Софіївському соборі на Службу Божу, яку вів єпископ черкаський Назарій. Опівдні вищі священнослужителі вийшли на майдан і приєднались до процесії духовенства з хоругвами. Серед них - архієпископ катеринославський Агапіт і єпископи: мінський Георгій, вінницький Амвросій, черкаський Назарій, канівський Василь, уманський Дмитрій.
Опісля відбувся урочистий молебень. Завершилось святкове дійство парадом військ УНР. Особливо палко учасники вітали Січових Стрільців, що марширували під командуванням полковника Євгена Коновальця…
На жаль у ті далекі часи реальне об’єднання всіх українських земель у одну українську державу так і залишилось мрією.
Буквально через кілька днів після проголошення Акту злуки, Київ окупували більшовицькі орди.
Наприкінці 1919 року ЗУНР, яка знаходилась у міжнародній ізоляції, не витримала ударів Польщі, яку натужно підтримувала Антанта. Західні регіони України опинились у польській окупації, що тривала 20 років. А ще через три місяці у кривавому морі російської агресії потонула і УНР.
Утім, усупереч трагічним подіям, Акт злуки має для українців виняткове, майже сакральне значення. Він назавжди закарбувався у народній пам’яті як день української Соборності. Проголошення Акту злуки засвідчив усьому світу вікові прагнення українського народу жити у єдиній соборній державі. Акт злуки показав, що на політичній карті Європи, окрім інших є сильна і потужна українська нація, яка прагне побудувати національну державу.
«…Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка...», - ці слова з тексту Універсалу навіки закарбувались у пам’яті українців і були закликом до дії для трьох поколінь українських патріотів. Упродовж майже 100 років вони віддавали свої життя за цю світлу ідею. Серед них Українські січові стрільці,солдати армії УНР, Української Галицької Армії, наші славні земляки - бійці Холодноярської республіки, які продовжили збройну боротьбу з більшовицькими окупантами після падіння УНР. У часи радянсько-німецької війни, естафету боротьби за самостійну Україну підхопили вояки УПА, які понад 20 років воювали проти німецьких, а потім і радянських поневолювачів.
У цій же когорті і сучасні патріоти, які нинігрудьми протистоять новій навалі російських окупантів і до сьогодні ведуть криваву боротьбу за свободу України. Загарбати Україну прагне жорстокий кремлівський диктатор Владімір Путін. Проти нової агресії північного сусіда стали правнуки українських патріотів. Столітня війна за волю України триває.
P.S. Колектив і адміністрація ТОВ «Черкасиенергозбут» щиро вітають черкащан, жителів області і всіх українців із Днем Соборності України.