День вишиванки для ТОВ «Черкасиенергозбут» традиційно є особливим святом, оскільки працівники нашого Товариства є справжніми патріотами та творчими натурами, саме тому вони з радістю беруть участь у конкурсах, які організовуються спеціально до цього дня.
Цьогоріч конкурс нараховував дві номінації з яскравими назвами: «Натхненний спадок» та «Витоки української автентичності».
Для участі у номінації «Натхненний спадок» потрібно було надати фото та опис певної речі, яка в родині передається у спадок. Це могло бути все, що завгодно: вишитий рушник, сорочка або виріб народних ремісників.
Учасників номінації було багато – ці фото можна роздивлятися годинами! Такі старовинні предмети, здавалося, можна побачити хіба що у музеї, а виявилося що вони є вдома у наших колег: тут і старовинні вишиванки, і рушники, і кераміка, і старовинний дерев’яний макогон, і ляльки-мотанки, і музикальні інструменти…
Кожен цей предмет має свою історію і по своєму цінний, але найбільше вразили історії двох вишиванок: жіночої, вишитої пра-пра-пра-пра-бабусею нашої співробітниці із Золотоноші на своє весілля, історія якої налічує вже майже півтора століття, та чоловічої, яка є оберегом у родині нашого працівника із Чорнобая вже 80 років і вдягається на урочисті події вже третім поколінням – вони і здобули перемогу у номінації.
Друга номінація мала назву «Витоки української автентичності». Тут учасникам потрібно було зробити фото на тлі певної пам’ятки, яка ототожнюються з українцями як нацією або певного об’єкту, який асоціюється з Україною, українцями, патріотизмом тощо, та написати, чому саме на такий об’єкт припав вибір.
Тут різноманіття локацій для фото дійсно вражало – учасники фотографувалися на тлі пам’ятників, яскравих краєвидів, у музеях та навіть біля індійських слонів. І кожен цей об’єкт виявився дійсно пов’язаним із нашою культурою та самобутністю!
Обрати переможців було дуже складно, проте нам вдалося це зробити.
Отже, авторами найкращого жіночого образу стали працівники Уманського ЦОС. І дійсно, що може більше асоціюватися з Україною, ніж справжня українська жінка-красуня, яка наливає з глечика воду за тином біля старої хати-мазанки.
Найкращий колективний образ, на думку суддів конкурсу, втілили працівники Шполянського ЦОС. Для створення цієї світлини вони надихалися експонатами місцевого краєзнавчого музею – мабуть, саме це і допомогло відобразити момент, який передає і дух минулої епохи, і шарм сучасної України.
Щодо чоловічого образу, то тут рішення суддів є майже одноголосним – образ бандуриста, втілений працівниками Катеринопільського ЦОС, ніби відносить нас у Шевченкові часи, коли мандрівні музики були невідємною частиною життя людей.
Про видатного кобзаря Тараса Григоровича Шевченка нас змусили пригадати і переможці спеціальної номінації «Найкраща українська місцевість – працівники Звенигородського ЦОС, які спеціально до свята відвідали с. Шевченкове, де колись давно надихався на подальшу творчість майбутній поет, художник і мислитель українського народу.
Ми вдячні усім, хто взяв участь у конкурсі! Завдяки кожному з вас ми дізналися безліч цікавих фактів про рідний край та культуру нашого регіону і, за нагоди, ми із задоволенням будемо ділитися ціми цікавими фактами з нашими друзями-споживачами.
Завдяки вашій активності нам вдалося разом створити собі святковий настрій, і сподіваємось, що він залишиться з нами надовго!